шви які застосовується при виготовленні виробу із штучною шкіри
18) застосовують при виготовленні білизни, спец. Одягу, костюмів без підкладки. Ширина шва в готовому вигляді 6 - 7мм. Спосіб виготовлення штучної шкіри, який полягає у просоченні волокнистої маси із синтетичних волокон розчином поліефіруретану з наступною коагуляцією, сушінням та формуванням лицьової поверхні, який відрізняється тим, що просочення здійснюють 10 - 20 % водною акриловою дисперсією волокнистої маси чи текстильного матеріалу, сформованих із хімічних та в сполученні із натуральними волокнами у співвідношенні відповідно від 20 - 80 до 40 - 60 із наступним формуванням лицьової поверхні. Ворсуванням та тисненням. Спосіб виготовлення штучної шкіри за п. 1, який відрізняється тим, що ворсування здійсню асортимент текстильних матеріалів. Одежні м які штучні шкіри виробляють на тканій, трикотажній, нетканій основі або на штучному хутрі нанесенням на них полімерних покриттів у вигляді розчинів, розплавів, дисперсій. Каландровий спосіб полягає в використанні спеціальних каландрових ліній (системи валів), на яких здійснюється змішування полімерних мас, формування плівки та з єднання її з основою. А також з них можна складати композиції, які використовуються для оздоблення одягу.
До найпростіших швів можна віднести також оздоблювальні та крайові. Першими виробами з штучних матеріалів можна вважати гумове взуття з верхом з тканини, просоченої розчином каучуку.
Розробляються і удосконалюються процеси отримання штучної шкіри, створюються машини і механізми для їх виготовлення, проводяться роботи по автоматизації і роботизації виробничих процесів, створюються все нові і нові штучні матеріали для самих різних областей використання. Технології виготовлення м яких штучних шкір досить різноманітні, але можна виділити три основних етапи. Підготовка волокнистої основи, нанесення полімерних покриттів, остаточна обробка. При виготовленні одягу застосовують машинні підшивальні строчки однониткового ланцюгового потайного стібка типу 103 та однониткового ланцюгового подвійного потайного стібка типу 105. Середніх та важких матеріалів (тканин, трикотажних полотен, шкіри); - зшивально - обметувальні строчки із трьохнитковим та чотирьохнитковим ланцюговим переплетенням – для з’єднування деталей виробів із трикотажних полотен шви з’єднувальні – група швів, що застосовуються для з’єднування двох або більше деталей виробу.
З єднування деталей у виробах із 4 - 7 штучного та натурального хутра, дуб - льованих матеріалів, багатошарових стьобаних полотен. У виробах із штучної шкіри зрізи шва – закриті. У виробах з натуральної шкіри, в залежності від жорсткості, зрізи можуть бути відкритими або закритими. 1) ктр - 1 – обробка низу рукава (виробу) накладним швом з закритими зрізами для виробів з м‘якої натуральної або штучної шкіри. 1 – проклеїти зріз на обробку низу виробу з наступним його формуванням; 2 – проклеїти згин припуску на підгин низу 6. При виготовленні виробів із штучного хутра режими виконання вто повинні відповідати волосяному покриттю штучного хутра. Температура прасування повинна знаходитись в межах 65 - 70 с, тривалість обробки – до 30. Операції вто виконуються на спеціальних колодках. У навчальному посібнику системно викладені основи конструювання виробів із шкіри, наведена їх конструктивна характеристика. Розглянуті способи проектування взуття та шкіргалантерейних виробів, теор застосовуються для надання жорсткості конструкції виробу.
Можуть бути з картону, вініпласту або щільного паперу.
Деталі - такі, які застосовуються для ущільнення конструкції і надання. їй випуклої поверхні. Слід пам ятати, що при виготовленні. Взуття клейовим методом потрібно суворо дотримуватись. Технологічних вимог, а то може статись масове відривання підошви. Для клейового методу кріплення характерна жорсткість шва, оскільки при склеюванні деталей, особливо підвищених товщин основні етапи виготовлення швейних виробів проектування підготовчо розкрійний пошиття обробка. Матеріали для виготовлення деталей одягу способи їх з`єднання. Волого теплова обробка швейних виробів. Він застосовується при виготовленні комірів чоловічих сорочок, бортових прокладок в чоловічі пальта і костюми. Пряме стабілізований полягає в нанесенні на виворітну сторону деталей матеріалу верху полімерної пасти у вигляді паралельних або переривчастих поздовжніх чи поперечних смуг. Зварні способи з єднання. Технологія виготовлення штучних шкір, в т. В більшості випадків, технологія виготовлення штучних шкір із застосуванням латексів включає просочення латексними композиціями текстильної основи (тканини, трикотаж, неткані матеріали) і подальше нанесення лицьових і обробних латексних покриттів. При виготовленні еластошкіри - т в якості текстильної основи використовують байку - бавовняну сувору тканину з двостороннім начісуванням. Тканину піддають скрізьному просоченню з подальшою сушкою і вулканізацією. При виготовленні виробів жорсткої форми (сумок, папок та ін. ) знадобиться картон. А для того, щоб з часом картонна підкладка не розшаровувалась її дублюють підкладкою з пластику.
Для підкладки косметичок та сумок потрібна тонка клейонка і підкладочна тканина. Технологія обробки шкіри, а також асортимент знарядь, що застосовувалися при цьому, майже подібні в усіх східнослов’янських народів. Вичинка шкіри для одержання юхті, сап’яну та інших сортів починалася з розтягування й висушування сировини. Прокладаючи ручні шви на товстих шкірах, не обійтись без круглого шила та голок із заокругленим кінчиком. Зшиваючи більш тонкі шкіри вручну краще скористатись спеціальною голкою для шкіри. Виточки – шви, які не проходять через всю деталь, - створюють необхідну форму виробу в області грудей, талії лопаток тощо (нагрудні, талієві, плечові виточки). 7 – поділ рукавів на частини застібка являється необхідним функціональним елементом більшості швейних виробів, завдяки чому одяг можливо легко одягати і знімати. Побутові неткані матеріали поділяються. Матеріали для виготовлення верху одягу; прокладкові; ватини; штучне хутро; махрові; теплоізоляційні; килимові; декоративні полотна; полотна для меблів; полотна типу войлоку.
існують такі способи виготовлення штучних шкір. Наносний, каландровий, каширування, ламінування, насичення та їх сполучення. При виготовленні виробів з тканин з термопластичним покриттям для з’єднання деталей можна застосовувати накладний шов з відкритими чи закритими зрізами, з’єднувальний з закритими зрізами (типу зшивного) і комбінований нитково - зварювальний шов. Зварювальний накладний шов з відкритим зрізом працює на зсув, а при великих навантаженнях і на розшарування внаслідок розтягу матеріалу на шві. Порівняльна характеристика способів зварювання (переваги, недоліки, область застосування). Зварювання – процес безниткового з’єднання деталей одягу, при якому використовується властивість синтетичних матеріалів – термопластичність. У плащових виробах у місцях ниткових швів може просочуватися вода. Тому при виготовленні виробу намагаються створити модель без плечових швів, використати перекидні кокетки, рукава реглан. Для виготовлення виробів з снтетичних тканин і тканин з високим вмістом синтетичних волокон рекомендують для з’єднувальної і оздоблювальної строчки використовувати безниточну швейну машину (бшм), на якій проводиться ультразвукова зварка тканин. Деталі виробів із плівки з’єднують на спеціальних установках для зварки термоплавких пластикових плівок в електричному полі високої частоти. Властивості та області застосування, асортимент виробів з натуральної шкіри. Процеси, які використовуються для виготовлення шкіри в наші дні, винайшли наші предки багато тисяч років назад можуть застосовуватися при дубленні шкір різного типу.
Від тонких і м яких (сап ян) до жорстких підошовних; таніди досить дорогі і застосовуються для отримання наповнених твердих і жорстких шкір, надання пластичності, підвищеного тертя, обмеження водопроникності; міцність танідних шкір нижча, ніж у інших методах дублення, недостатня термостійкість (70 - 85°с), меншу стійкість до стирання (в 1, 7 разів порівняно із. Його застосування, конструкція та технологія виконання ручним і машинним способами. Додаткові деталі (очі, дзьоб, хвіст) із драпу, шкіри, хутра та інших матеріалів. Технічні відомості м’які іграшки об’ємні та плоскі. Деталі основні, додаткові. Виготовлення кишені прямокутної форми і з’єднання їх із виробом. Вступне заняття – 1 год тема 8. Креслення жіночої і дитячої білизни без плечового шва – 12 год. Виріб нічна сорочка з прямокутним, овальним чи фігурним вирізом горловини. Технічні відомості шви, що застосовуються при пошитті піжамних штанів. Технічні вимоги до виконання запошивного шва у білизняних виробів. Технологія виготовлення піжамних штанів. Наносний, каландровий, каширування, ламінірування, насичення та їх сполучення. Стрічка - підложка - це тканина з силіконовим насиченням. Використання гладкої, рельєфної або тисненої підло - жки дозволяє виробляти шкіри з різною лицевою по він застосовується при виготовленні листів органічного скла (поліметилметакрилату) полімеризацією метилметакрилату безпосередньо в плоских формах. Таким же способом (в особливих формах) одержують пінополіуретан. 5) інші методи переробки - спікання, зварювання, склеювання. Каландрування широко використовують для виробництва штучної шкіри на текстильній основі. Обладнання для фасування сипких продуктів і штучних виробів…. Обладнання для пакування харчових продуктів. Шов для зчеплення виконано з можливістю повторного герметичного закривання. Однією із давно відомих і досі необхідною для виготовлення тари є деревина, яка застосовується у найрізноманітніших формах. Шкір (тонких), накладним швом із відкритим зрізом зі сторони підборту або закритим зі. Портландцемент високої якості, легковаговий наповнювач, речовини для збільшення міцності і прискорення затвердіння. Застосовується для потреб дорожнього будівництва, герметизації щілин і швів покрівлі. Недолік поліаміду – підвищене вологовбирання (13 % за 30 діб), тому він має потребу в технологічному сушінні (особливо при виготовленні виробів із прес - порошків) і захисту.
2 високотехнологічні матеріали для влаштування підлоги. Полімерні матеріали для покриттів підлог. У домашніх умовах покриття зі шкіри будуть служити десятиліттями. Відмінно підійде для віталень, спалень, кабінетів, а також ідеально впишеться в інтер’єр більярдної кімнати. Щоб правильно вибрати заготовку для виготовлення виробу, потрібно уважно вивчити креслення деталі та визначити припуск на обробку.
Після цього визначають поверхні (бази) заготовки, від яких треба відкладати розміри у процесі розмітки. При площин - ній розмітці базами можуть служити оброблені кромки заготовки або осьові лінії, які наносять в першу чергу.
Ручну правку і рихтування металу застосову - ють у домашніх майстернях і при виготовленні уні - кальних виробів. Набір інструментів нескладний, але потрібна висока кваліфікація робітника — пра. Ви засвоїте технологію виготовлення швейного виробу з використанням елементів етнодизайну.
Ви зможете застосовувати різні методи проектування у створенні поясних та плечових виробів, карнавальних костюмів та іншого сучасного одягу.
Вибір, проектування та виготовлення одягу.
Перше, що ми помічаємо в людині — це її зовнішній вигляд. Дотримуючись певного стилю, надаючи перевагу тому чи іншому покрою свого вбрання, обираючи його матеріал та забарвлення, ми проявляємо не тільки власний естетичний смак, а й формуємо про себе певне враження. Полістирольні вироби виготовляють методом екструдування (витягування) їх із розплавленої маси. Однак самим ефективним матеріалом, який імітує вироби з гіпсу, є поліуретан. Цей синтетичний матеріал отримується шляхом з’єднання хімічних компонентів, які вступають в реакцію з виділеним газом. Завдяки такій технології здійснюється спінення матеріалу і отримується спінений поліуретан. Він застосовується при виготовленні листів органічного скла (поліметилметакрилату) полімеризацією метилметакрилату безпосередньо в плоских формах. При підрізанні низу виробу, йому надають певної форми. Для виконання цієї операції пілочки і спинки складають виворотом у середину, низом до робітника, суміщають бокові шви і зрівнюють плечові зрізи, зрізи пройм, горловини і краю борту.
Лінію відгину низу і лінію обрізання намічають за допомогою лекала. На другу половинку виробу крейдові лінії копіюють шляхом їх перебивання. Потім низ виробу підрізають. У виробах з малюнком у смужку і клітинку намічання ліній виконується на кожній стороні пілочок і спинки окремо. Подальша обробка низу виробу залежить від способу з єднання підкладки з верх у плащових виробах у місцях ниткових швів може просочуватися вода. Шви, які використовуються при виготовленні наволочки (подвійний, упідгин із закритим зрізом). Послідовність обробки зрізів деталі та їх з’єднання. Обробка поперечних зрізів деталі наволочки швом упідгин із закритим зрізом, визначення довжини клапана, з’єднання бічних (поздовжніх) зрізів подвійним швом, прасування готового виробу.
Знають назви зрізів деталі наволочки, швів, називають послідовність виготовлення наволочки. Уміють за зразком та планом роботи виготовляти наволочку з клапаном (обробляти зрізи, визначати довжину клапана). Назви швів, що застосовуються для пошиття виробу.
Моделювання основної частини фартуха (зміна фасону). Шов виконують справа наліво. Голку вколюють у тканину, потім виводять її на відстані приблизно 5 мм. Потайний шов майже невидимий і застосовується при підшиванні підкладки, а також для зшивання зрізів основної тканини, завернутих на виворітний бік, або для лагодження шва, що розійшовся, який недоступний для зшивання на швейній машині з виворітного боку.
Шов виконується справа наліво. У творах гіппократа можна знайти опис різних, іноді досить складних пов’язок. Перев’язувальні засоби — це засоби, які застосовуються при операціях і перев’язках для накладення пов’язок, осушен - ня операційного поля і рани, тампонади рани з метою зупинення. Найбільш технологічними конструкціями виробів з тканини є вироби, що мають мінімальну кількість деталей і швів. Основні етапи процесу виготовлення одягу процес виготовлення одягу спеціалізований і поділений на декілька етапів. У зв’язку з цим у процесі виробництва одягу беруть участь швейні підприємст - ва, будинки моделей, різні дослідницькі інститути і технічні лабораторії, які дос - ліджують властивості тканин і одягу, нормують витрату тканин, розробляють нові конструкції деталей одягу.
Широке застосування при виготовленні трикотажних виробів, особливо білизняних, мають плоскошовні машини. Вироби з трикотажу обробляють на петельних, ґудзикових, вишивальних і краєобробних машинах.
Коментарі
Дописати коментар